- обперти
- [обпе/ртие]
об'іпру/, оуб'і/преиш /об'іпре/ш, оуб'і/преимо /об'іпреимо/, оуб'і/преитеи/об'іпреите/; нак. об'іпри/, об'іпр'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обперти — див. обпирати I … Український тлумачний словник
обперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обперти … Український тлумачний словник
пообпирати — I а/ю, а/єш, док., перех. Обперти багато чого небудь. II а/ю, а/єш, док., перех. Випрати все у багатьох … Український тлумачний словник
пообпирати — 1 дієслово доконаного виду обперти багато чого небудь пообпирати 2 дієслово доконаного виду випрати все у багатьох … Орфографічний словник української мови